Індустрія 4.0 – п’ять питань до експертної спільноти
Друга зустріч учасників руху «Індустрія 4.0 в Україні» стала каталізатором для ескалації найбільш гострих питань, відповідь на які є критичною для формування стратегії національного руху 4.0.
Враховуючи відсутність багатьох експертів - і з різних професійних кіл та спільнот, ми виносимо ці питання на широке публічне обговорення. Тобто, ми резюмуємо результати дискусії 28 липня у вигляді найбільш актуальних питань. Крім он-лайн каналів, далі плануємо серію круглих столів по різним експертним середовищам для більш предметного розгляду цих питань та досягнення повного консенсусу.
1. Що таке «хай-тек», й на яких секторах хай-тек має бути фокус 4.0?
Дискурс про хай-тек в Україні зазвичай зводиться до Інформаційно-Комунікаційних Технологій (ІКТ) – цьому присвячені переважна більшість публікацій та ефіру ЗМІ. Водночас, в більшості популярних, світових визначень «хай-тек» включає не менше 10 економічних секторів – галузей. Це не тільки ІКТ, але також аерокосмічна, складне приладо-машино- та інші «будування», автомобільна галузь, біотехнології, фотоніка, електронне виробництво, тощо. Американська класифікація hi-tech більш широка й включає 33 сектори, серед яких ми знаходимо типові для України фармацевтику, загальне машинобудування, виробництво електрообладнання, інжиніринг, інші, включно навіть з такими як видобування нафти й газу. Американці класифікують хай-тек за рівнем концентрації персоналу STEM (Science, Technology, Engineering, and Mathematics). В такому розумінні, до хай-тек можна зараховувати широке коло індустрій, де концентруються дослідники, розробники, науковці, технологи та інженери. Не потрібно бути економістом, щоб зрозуміти просту істину – хай-тек це набагато ширше та більше, ніж ІКТ.
Водночас, з точку зору конкурентоздатності питання не є простим – і Хартія 4.0 фіксує це як окремий напрямок роботи руху. Наш аналіз показує, що реального та глибокого розуміння стану по секторах немає. Економісти та держ. служби дуже часто видають бажане за дійсне. Наприклад, позиціонуючи Сумське НПО, як флагмана українського компресоробудування, панове чомусь забувають (або не знають, не враховують), що кращі кадри давно перейшли працювати на російських роботодавців, або ж вийшли в малий бізнес, де про ніякі серйозні розробки мова не йде. Подібна ситуація в інших хай-тек секторах. Що ж лишилось, де ще є серйозний потенціал, конкурентоздатний на світових ринках, а де – потрібно просто зупинити розмови про наш «високий рівень», й визнати, що він цілковито знищений? Тобто і зрештою - на яких же секторах має бути фокус в Україні?
Питання відкрите – і ми його адресуємо як до урядових, так і до широких експертних кіл, перш за все, в економіці. Учасники 2-ої зустрічі «Індустрія 4.0» ясно зазначили, що мова в першому наближенні про великий перелік галузей – секторів економіки, - не тільки ІКТ, і не тільки агро. Це вже крок вперед, оскільки це є одностайна думка спільноти. Водночас, до консенсусу щодо пріоритетів – й без більш ґрунтовних економічних та інших аргументів, - нам ще дуже далеко.
2. Якою є роль ІКТ в 4-ій промисловій революції?
В українських ЗМІ останніми роками фокус робиться виключно на ІКТ, підкреслюється його зростаюча роль в економіці й експорті, в той час як справжній стан інших хай-тек секторів замовчується. Таким чином, створюється враження, що майбутнє за ІТ-індустрією, але який зв'язок між ІКТ та іншими хай-тек секторами – незрозуміло. Водночас, в більшості стратегій, пов’язаних з 4.0, роль ІКТ визначено досить чітко – це каталізатор та головний інструмент розвитку всіх хай-тек індустрій. Але це зовсім не означає, що ми можемо замінити цілий комплекс хай-тек секторів на ІКТ. І які сьогодні деградують з великою швидкістю.
В якому стані знаходиться сьогодні українська наука та дослідницькі центри? Чи є ІТ дійсно пріоритетним напрямком інвестицій для інших хай-тек секторів? Чи можна фокусом на стартапах замінити середньо-довгострокові цільові програми розвитку хоча б в машинобудуванні, не кажучи вже про аерокосмічну галузь?
Подібні питання не були в переліку головних питань 2-ої зустрічі, але звучали в кулуарах. Думки сходяться – «ІКТ – це інструмент, а не ціль» або, як люблять говорити американці в подібних випадках, - technology, it’s just an enabler. Це питання не тільки до ІКТ, а й до інших представників хай-тек секторів.
3. Яка є сьогодні державна стратегія та програми в розвитку хай-тек?
Один з пунктів Хартії 4.0 – «держава – наш партнер». Більшість національних рухів 4.0 затверджуються державою та перетворюються на програми розвитку пріоритетних секторів економіки. Уряд є провідником реформ, без яких 4.0 – марні мрії. З огляду на це, варто згадати що тренд «Industry 4.0» став європейським, і стає все більше світовим зовсім не з подачі приватних бізнесів чи окремих секторів, як ІКТ. Європейський парламент прийняв Industry 4.0 як загальноєвропейську концепцію ре-індустріалізації, де чітко визначені власні ставки – «якщо не робимо – втрачаємо 625 млрд євро, якщо робимо – заробляємо додаткових 1,3 трл євро». Мова також про інші переваги, включно зі створенням сотень тисяч нових робочих місць. Європейські інституції приділяють масу уваги розвитку хай-тек індустрій та дигіталізації виробництв – тут є вже чимало відповідних політик, фондів та стратегій. Не тільки Німеччина, - Франція, Великобританія, Італія вже прийняли власні державні програми в напрямку 4.0. Аналогічним шляхом йдуть інші країни Євросоюзу – тема Індустрії 4. 0 звучить сьогодні всюди. В цьому році до них приєднався Китай. Всі наші сусіди активно включені в обговорення про власні шляхи розвитку в напрямку 4.0
Що ж в Україні? В ЗМІ ми бачимо масу публікацій про те, що нові уряди роблять ставку на хай-тек, ІКТ й чільні посади в декількох міністерствах зайняли колишні топ-менеджери з ІТ. Таким чином, в пересічного громадянина чи навіть експертної спільноти створюється враження про те, що зараз все змінюється. Остання новина про створення в Україні хай-тек офісу – є доброю звісткою. Водночас, є великі сумніви що всі ці нововведення реально фокусуються на переробній промисловості, - ясних меседжів щодо цього як не було, так і немає.
Але не хочеться говорити припущеннями – потрібен діалог. Так чи інакше, ці питання вимагають консультацій з МЕРТ та іншими урядовими колами. Кажуть вже десь є стратегія хай-тек та розробляється індустріальна політика – не бачили. Але для початку цього діалогу хочеться лише нагадати про реалії. Доля ВВП на душу населення є в Україні сьогодні нижча, ніж в Грузії, майже втричі нижча ніж в сусідній Білорусії, і 5 разів нижча ніж в РФ. Статус сировинної держави – це вже не майбутня, далека загроза, - це вже наш поточний стан. Тому, відверто кажучи, розмови про хай-тек у вигляді виключно ІКТ трохи «ріжуть вухо». Ми не підіймемо ВВП на рівень хоча б найближчих сусідів виключно силами малого бізнесу, сільського господарства та ІТ, про що так багато говорять уряди з 2014 року.
На зустрічі 28 липня були запрошені представники МЕРТ, але не з’явились. Тому гостра критика урядової позиції від Володимира Панченко, директора Alex Pol Institute та організатора Київського міжнародного економічного форуму – не отримала належної відповіді. Діалог не відбувся. Надіємось, що цей діалог – питання найближчого місяця. Тим більше, що на згаданому форумі (в жовтні) буде чимало міжнародних експертів й головна тема про 4.0.
4. Якщо ІТ – кращі, то кращі в чому?
Хартія 4.0 визначає лідерство ІТ-сектору в русі «Індустрія 4.0». Як вже було зазначено вище, ІТ-технології, на нашу думку, є головним каталізатором та інструментом для всіх інших хай-тек секторів. Водночас, друга зустріч показала, що в представників тих самих «інших хай-тек» є недостатнє розуміння «в чому ІТ кращі» - тобто, маються на увазі не технологічні аспекти. АППАУ вже робила бенчмаркиновий огляд і останні дискусії показують, що потреба в таких порівняннях та визначенні бенчмаркингових критеріїв «ІТ vs інші хай-тек сектори» - дійсно велика. На наш погляд, у спільнот інших хай-тек секторів є недостатнє або ж взагалі відсутнє розуміння того, як окрема галузь може визначати ти впливати на –
хід державних реформ (приклад - проект prozorro),
систему національної освіти, просвіти та підготовки кадрів: ІТ-галузь створила чимало приватних шкіл, курсів, програм підготовки, запущена он-лайн система як prometeus. Саме завдяки цьому галузь може продукувати тисячи нових фахівців, які мають високий рівень підготовки. Ситуація в інших галузях – з точністю до навпаки.
стандарти якості: ІТ-шники масово використовують різні міжнародні критерії якості - від сертифікацій знань-навичок, нових спеціальностей, методів роботи, ведення бізнесу й до кращих практик просування на ринку.
здатність об’єднуватись та самим змінювати хід подій на свою користь: декілька асоціацій, регіональні ІТ-кластери, об’єднання по інтересах та в інкубаторах, вхід в парламент та в урядові структури – перелік подібних свідчень проактивності та гуртування багато.
культуру ведення бізнесу: навіть відмова працювати в Україні деяких великих ІТ-компаній через корупцію теж в певному розумінні є добрим прикладом для інших секторів: якби всі так вміли й робили, з ким би залишились наші корумповані енд-юзери?
Можна ще згадати про рівень інвестицій в галузь, про інновації та інші важливі речі. Все це давно ясно й очевидно для самої ІТ-галузі, але на порядки менш очевидно для інших хай-тек секторів – дистанція справді, на наш погляд, велика й потребує осмислення та відповіді на декілька запитань.
Чому такий розрив, точніше, чому інші галузі за всі роки незалежності не спромоглись на щось подібне? Промисловці наприклад, мали свої потужні структури, як УСПП. І що – які результати?
Як можна масштабувати та швидко переносити досвід ІТ на інші хай-тек сектори? В тому, що це вкрай необхідно, немає ніяких сумнівів. На прикладі нашої асоціації АППАУ ми бачимо яскраві приклади стагнації вендорів, ВНЗ, інтеграторів тощо. Свіжий подих та бенчмарк методів роботи ІТ необхідний сьогодні всім. Але краще, щоб ці комунікації налагоджували самі ІТ-шники. На наш погляд, потрібно змінювати задану сьогодні публічну риторику з «ми – найуспішніші й ми ростемо (на відміну від всіх інших)» на «в епоху 4.0, ось що ІТ-галузь може дати інших секторам української економіки». Подібних оглядів – аналітики - меседжів сьогодні вкрай мало.
Прикметно, що всі інноватори Індустрії 4.0, яких ми демонстрували на зустрічі 28 липня були з ІТ-сектору. Й прикметно, що чимало інших учасників зустрічі не зрозуміли, що та як потрібно брати з ІТ як приклади для наслідування – це яскраво показали наступні дискусії в соц.мережах.
5. Де є Україна по ключовим секторам хай-тек та по рівню зрілості цифрової економіки?
Якщо Індустрія 4.0 – це продовження попередньої, дигітальної (цифрової) революції, то дуже важливо зрозуміти де є Україна по ряду напрямків, визначальних як для попередньої епохи, так і для нової. Тим більше, що оцінка цифрової зрілості є основою для побудови так званих дорожніх карт - тих, що визначають стратегію.
«Ми круті - крутіші принаймні, ніж сусіди. Ми є №1 на східноєвропейському напрямку аутсорсингу...» - такі заяви можна чути від представників ІТ. Можливо, це правда для ІТ-сектору. Але є великі сумніви щодо інших та промислових хай-тек секторів. В секторі промислової автоматизації картина радше сумна – росіяни попереду по багатьох показникам, що визначають рівень розвитку та зрілості. Мова про нові технології - як, наприклад, MES, DCS, APS, управління активами, предиктивне обслуговування (predictive maintenance) тощо. З технологій 4.0 росіяни вже мають центри ІІоТ, MES, прототипування для R&D, провели ряд конференцій по 4.0 з залученням провідних світових брендів та підприємств. Росіяни давним давно вивели стандарти МЕК, що стосуються промислових систем управління, безпеки та кібер-безпеки на топовий рівень пріоритетності державних структур. В Україні – ми (в АППАУ) тільки-тільки починаємо створювати власний технічний комітет – до цього часу наявні ТК в нашій області при Держстандарті були просто бездіяльні. Великі російські інтегратори, сертифіковані по ISO 9001, ввели в себе сертифікацію проектного управління, є й такі, що мають стандарти американської Control System Integrator Association (CSIA). Західні бренди – носії інновацій по 4.0 також є набагато активнішими в РФ в просуванні всіх нових технологій. І завважимо, що ніякі санкції тут не є перешкодою.
І так далі – перелік зон відставання можна продовжувати. Тому нагальним питанням є критична оцінка нашого стану в порівнянні з сусідніми країнами - перш за все РФ, - та визначення зон найбільших розривів. Ці питання тим більш актуальні для України на фоні низького рівня інвестицій та бюджетів промислових замовників.
Ми не торкались цих питань на зустрічі 28 липня. Водночас, чесна відповідь на питання «де ми зараз» дуже важлива з точки зору оцінки реального стану українських хай-тек секторів та наступної побудови стратегій. Зрозуміло, що ґрунтовна відповідь потребує ґрунтовних досліджень. Але експертні думки з різних категорій важливі – вони вже сьогодні дозволять прояснити ситуацію та поставити відповідні орієнтири для тих же досліджень.
***********
Отже, 2-га велика зустріч учасників руху «Індустрія 4.0» в Україні дозволила більш чітко визначити питання, відповіді на які є головними для досягнення справжнього консенсусу між різними зацікавленими сторонами в русі 4.0. В якості механізму обговорення та досягнення консенсусу АППАУ пропонує круглі столи експертів – анонси про них будуть найближчим часом.
Враховуючи відсутність багатьох експертів - і з різних професійних кіл та спільнот, ми виносимо ці питання на широке публічне обговорення. Тобто, ми резюмуємо результати дискусії 28 липня у вигляді найбільш актуальних питань. Крім он-лайн каналів, далі плануємо серію круглих столів по різним експертним середовищам для більш предметного розгляду цих питань та досягнення повного консенсусу.
1. Що таке «хай-тек», й на яких секторах хай-тек має бути фокус 4.0?
Дискурс про хай-тек в Україні зазвичай зводиться до Інформаційно-Комунікаційних Технологій (ІКТ) – цьому присвячені переважна більшість публікацій та ефіру ЗМІ. Водночас, в більшості популярних, світових визначень «хай-тек» включає не менше 10 економічних секторів – галузей. Це не тільки ІКТ, але також аерокосмічна, складне приладо-машино- та інші «будування», автомобільна галузь, біотехнології, фотоніка, електронне виробництво, тощо. Американська класифікація hi-tech більш широка й включає 33 сектори, серед яких ми знаходимо типові для України фармацевтику, загальне машинобудування, виробництво електрообладнання, інжиніринг, інші, включно навіть з такими як видобування нафти й газу. Американці класифікують хай-тек за рівнем концентрації персоналу STEM (Science, Technology, Engineering, and Mathematics). В такому розумінні, до хай-тек можна зараховувати широке коло індустрій, де концентруються дослідники, розробники, науковці, технологи та інженери. Не потрібно бути економістом, щоб зрозуміти просту істину – хай-тек це набагато ширше та більше, ніж ІКТ.
Водночас, з точку зору конкурентоздатності питання не є простим – і Хартія 4.0 фіксує це як окремий напрямок роботи руху. Наш аналіз показує, що реального та глибокого розуміння стану по секторах немає. Економісти та держ. служби дуже часто видають бажане за дійсне. Наприклад, позиціонуючи Сумське НПО, як флагмана українського компресоробудування, панове чомусь забувають (або не знають, не враховують), що кращі кадри давно перейшли працювати на російських роботодавців, або ж вийшли в малий бізнес, де про ніякі серйозні розробки мова не йде. Подібна ситуація в інших хай-тек секторах. Що ж лишилось, де ще є серйозний потенціал, конкурентоздатний на світових ринках, а де – потрібно просто зупинити розмови про наш «високий рівень», й визнати, що він цілковито знищений? Тобто і зрештою - на яких же секторах має бути фокус в Україні?
Питання відкрите – і ми його адресуємо як до урядових, так і до широких експертних кіл, перш за все, в економіці. Учасники 2-ої зустрічі «Індустрія 4.0» ясно зазначили, що мова в першому наближенні про великий перелік галузей – секторів економіки, - не тільки ІКТ, і не тільки агро. Це вже крок вперед, оскільки це є одностайна думка спільноти. Водночас, до консенсусу щодо пріоритетів – й без більш ґрунтовних економічних та інших аргументів, - нам ще дуже далеко.
2. Якою є роль ІКТ в 4-ій промисловій революції?
В українських ЗМІ останніми роками фокус робиться виключно на ІКТ, підкреслюється його зростаюча роль в економіці й експорті, в той час як справжній стан інших хай-тек секторів замовчується. Таким чином, створюється враження, що майбутнє за ІТ-індустрією, але який зв'язок між ІКТ та іншими хай-тек секторами – незрозуміло. Водночас, в більшості стратегій, пов’язаних з 4.0, роль ІКТ визначено досить чітко – це каталізатор та головний інструмент розвитку всіх хай-тек індустрій. Але це зовсім не означає, що ми можемо замінити цілий комплекс хай-тек секторів на ІКТ. І які сьогодні деградують з великою швидкістю.
В якому стані знаходиться сьогодні українська наука та дослідницькі центри? Чи є ІТ дійсно пріоритетним напрямком інвестицій для інших хай-тек секторів? Чи можна фокусом на стартапах замінити середньо-довгострокові цільові програми розвитку хоча б в машинобудуванні, не кажучи вже про аерокосмічну галузь?
Подібні питання не були в переліку головних питань 2-ої зустрічі, але звучали в кулуарах. Думки сходяться – «ІКТ – це інструмент, а не ціль» або, як люблять говорити американці в подібних випадках, - technology, it’s just an enabler. Це питання не тільки до ІКТ, а й до інших представників хай-тек секторів.
3. Яка є сьогодні державна стратегія та програми в розвитку хай-тек?
Один з пунктів Хартії 4.0 – «держава – наш партнер». Більшість національних рухів 4.0 затверджуються державою та перетворюються на програми розвитку пріоритетних секторів економіки. Уряд є провідником реформ, без яких 4.0 – марні мрії. З огляду на це, варто згадати що тренд «Industry 4.0» став європейським, і стає все більше світовим зовсім не з подачі приватних бізнесів чи окремих секторів, як ІКТ. Європейський парламент прийняв Industry 4.0 як загальноєвропейську концепцію ре-індустріалізації, де чітко визначені власні ставки – «якщо не робимо – втрачаємо 625 млрд євро, якщо робимо – заробляємо додаткових 1,3 трл євро». Мова також про інші переваги, включно зі створенням сотень тисяч нових робочих місць. Європейські інституції приділяють масу уваги розвитку хай-тек індустрій та дигіталізації виробництв – тут є вже чимало відповідних політик, фондів та стратегій. Не тільки Німеччина, - Франція, Великобританія, Італія вже прийняли власні державні програми в напрямку 4.0. Аналогічним шляхом йдуть інші країни Євросоюзу – тема Індустрії 4. 0 звучить сьогодні всюди. В цьому році до них приєднався Китай. Всі наші сусіди активно включені в обговорення про власні шляхи розвитку в напрямку 4.0
Що ж в Україні? В ЗМІ ми бачимо масу публікацій про те, що нові уряди роблять ставку на хай-тек, ІКТ й чільні посади в декількох міністерствах зайняли колишні топ-менеджери з ІТ. Таким чином, в пересічного громадянина чи навіть експертної спільноти створюється враження про те, що зараз все змінюється. Остання новина про створення в Україні хай-тек офісу – є доброю звісткою. Водночас, є великі сумніви що всі ці нововведення реально фокусуються на переробній промисловості, - ясних меседжів щодо цього як не було, так і немає.
Але не хочеться говорити припущеннями – потрібен діалог. Так чи інакше, ці питання вимагають консультацій з МЕРТ та іншими урядовими колами. Кажуть вже десь є стратегія хай-тек та розробляється індустріальна політика – не бачили. Але для початку цього діалогу хочеться лише нагадати про реалії. Доля ВВП на душу населення є в Україні сьогодні нижча, ніж в Грузії, майже втричі нижча ніж в сусідній Білорусії, і 5 разів нижча ніж в РФ. Статус сировинної держави – це вже не майбутня, далека загроза, - це вже наш поточний стан. Тому, відверто кажучи, розмови про хай-тек у вигляді виключно ІКТ трохи «ріжуть вухо». Ми не підіймемо ВВП на рівень хоча б найближчих сусідів виключно силами малого бізнесу, сільського господарства та ІТ, про що так багато говорять уряди з 2014 року.
На зустрічі 28 липня були запрошені представники МЕРТ, але не з’явились. Тому гостра критика урядової позиції від Володимира Панченко, директора Alex Pol Institute та організатора Київського міжнародного економічного форуму – не отримала належної відповіді. Діалог не відбувся. Надіємось, що цей діалог – питання найближчого місяця. Тим більше, що на згаданому форумі (в жовтні) буде чимало міжнародних експертів й головна тема про 4.0.
4. Якщо ІТ – кращі, то кращі в чому?
Хартія 4.0 визначає лідерство ІТ-сектору в русі «Індустрія 4.0». Як вже було зазначено вище, ІТ-технології, на нашу думку, є головним каталізатором та інструментом для всіх інших хай-тек секторів. Водночас, друга зустріч показала, що в представників тих самих «інших хай-тек» є недостатнє розуміння «в чому ІТ кращі» - тобто, маються на увазі не технологічні аспекти. АППАУ вже робила бенчмаркиновий огляд і останні дискусії показують, що потреба в таких порівняннях та визначенні бенчмаркингових критеріїв «ІТ vs інші хай-тек сектори» - дійсно велика. На наш погляд, у спільнот інших хай-тек секторів є недостатнє або ж взагалі відсутнє розуміння того, як окрема галузь може визначати ти впливати на –
хід державних реформ (приклад - проект prozorro),
систему національної освіти, просвіти та підготовки кадрів: ІТ-галузь створила чимало приватних шкіл, курсів, програм підготовки, запущена он-лайн система як prometeus. Саме завдяки цьому галузь може продукувати тисячи нових фахівців, які мають високий рівень підготовки. Ситуація в інших галузях – з точністю до навпаки.
стандарти якості: ІТ-шники масово використовують різні міжнародні критерії якості - від сертифікацій знань-навичок, нових спеціальностей, методів роботи, ведення бізнесу й до кращих практик просування на ринку.
здатність об’єднуватись та самим змінювати хід подій на свою користь: декілька асоціацій, регіональні ІТ-кластери, об’єднання по інтересах та в інкубаторах, вхід в парламент та в урядові структури – перелік подібних свідчень проактивності та гуртування багато.
культуру ведення бізнесу: навіть відмова працювати в Україні деяких великих ІТ-компаній через корупцію теж в певному розумінні є добрим прикладом для інших секторів: якби всі так вміли й робили, з ким би залишились наші корумповані енд-юзери?
Можна ще згадати про рівень інвестицій в галузь, про інновації та інші важливі речі. Все це давно ясно й очевидно для самої ІТ-галузі, але на порядки менш очевидно для інших хай-тек секторів – дистанція справді, на наш погляд, велика й потребує осмислення та відповіді на декілька запитань.
Чому такий розрив, точніше, чому інші галузі за всі роки незалежності не спромоглись на щось подібне? Промисловці наприклад, мали свої потужні структури, як УСПП. І що – які результати?
Як можна масштабувати та швидко переносити досвід ІТ на інші хай-тек сектори? В тому, що це вкрай необхідно, немає ніяких сумнівів. На прикладі нашої асоціації АППАУ ми бачимо яскраві приклади стагнації вендорів, ВНЗ, інтеграторів тощо. Свіжий подих та бенчмарк методів роботи ІТ необхідний сьогодні всім. Але краще, щоб ці комунікації налагоджували самі ІТ-шники. На наш погляд, потрібно змінювати задану сьогодні публічну риторику з «ми – найуспішніші й ми ростемо (на відміну від всіх інших)» на «в епоху 4.0, ось що ІТ-галузь може дати інших секторам української економіки». Подібних оглядів – аналітики - меседжів сьогодні вкрай мало.
Прикметно, що всі інноватори Індустрії 4.0, яких ми демонстрували на зустрічі 28 липня були з ІТ-сектору. Й прикметно, що чимало інших учасників зустрічі не зрозуміли, що та як потрібно брати з ІТ як приклади для наслідування – це яскраво показали наступні дискусії в соц.мережах.
5. Де є Україна по ключовим секторам хай-тек та по рівню зрілості цифрової економіки?
Якщо Індустрія 4.0 – це продовження попередньої, дигітальної (цифрової) революції, то дуже важливо зрозуміти де є Україна по ряду напрямків, визначальних як для попередньої епохи, так і для нової. Тим більше, що оцінка цифрової зрілості є основою для побудови так званих дорожніх карт - тих, що визначають стратегію.
«Ми круті - крутіші принаймні, ніж сусіди. Ми є №1 на східноєвропейському напрямку аутсорсингу...» - такі заяви можна чути від представників ІТ. Можливо, це правда для ІТ-сектору. Але є великі сумніви щодо інших та промислових хай-тек секторів. В секторі промислової автоматизації картина радше сумна – росіяни попереду по багатьох показникам, що визначають рівень розвитку та зрілості. Мова про нові технології - як, наприклад, MES, DCS, APS, управління активами, предиктивне обслуговування (predictive maintenance) тощо. З технологій 4.0 росіяни вже мають центри ІІоТ, MES, прототипування для R&D, провели ряд конференцій по 4.0 з залученням провідних світових брендів та підприємств. Росіяни давним давно вивели стандарти МЕК, що стосуються промислових систем управління, безпеки та кібер-безпеки на топовий рівень пріоритетності державних структур. В Україні – ми (в АППАУ) тільки-тільки починаємо створювати власний технічний комітет – до цього часу наявні ТК в нашій області при Держстандарті були просто бездіяльні. Великі російські інтегратори, сертифіковані по ISO 9001, ввели в себе сертифікацію проектного управління, є й такі, що мають стандарти американської Control System Integrator Association (CSIA). Західні бренди – носії інновацій по 4.0 також є набагато активнішими в РФ в просуванні всіх нових технологій. І завважимо, що ніякі санкції тут не є перешкодою.
І так далі – перелік зон відставання можна продовжувати. Тому нагальним питанням є критична оцінка нашого стану в порівнянні з сусідніми країнами - перш за все РФ, - та визначення зон найбільших розривів. Ці питання тим більш актуальні для України на фоні низького рівня інвестицій та бюджетів промислових замовників.
Ми не торкались цих питань на зустрічі 28 липня. Водночас, чесна відповідь на питання «де ми зараз» дуже важлива з точки зору оцінки реального стану українських хай-тек секторів та наступної побудови стратегій. Зрозуміло, що ґрунтовна відповідь потребує ґрунтовних досліджень. Але експертні думки з різних категорій важливі – вони вже сьогодні дозволять прояснити ситуацію та поставити відповідні орієнтири для тих же досліджень.
***********
Отже, 2-га велика зустріч учасників руху «Індустрія 4.0» в Україні дозволила більш чітко визначити питання, відповіді на які є головними для досягнення справжнього консенсусу між різними зацікавленими сторонами в русі 4.0. В якості механізму обговорення та досягнення консенсусу АППАУ пропонує круглі столи експертів – анонси про них будуть найближчим часом.
Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua
Останні новини компаній по темі
- Банки: Графік роботи відділень Ощадбанку на 5-8 березня
- Банки: 5 березня 2022 року ПриватБанк працює в нормальному режимі
- Банки: Представник Росії по справі Ощадбанку проти РФ відмовився співпрацювати з країною-агресором
- Зв'язок: Київстар розповідає чим небезпечна втрата телефона та як захистити свої дані
- Банки: Три найбільші банки на період воєнного стану скасують комісії за безготівкові розрахунки заради безпеки кожного українця
- Зв'язок: КИЇВСТАР ВИДІЛИВ 10 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ГУМАНІТАРНИХ ПОТРЕБ
- Банки: Ощадбанк оголошує про важливі рішення: платежі без комісії на допомогу армії, відміна комісій за користування платіжними картками тощо
- Банки: ПриватБанк впровадив кредитні канікули за споживчими позиками
- Банки: Ощадбанк запроваджує кредитні канікули для фізичних осіб
- Банки: ПриватБанк підтримує бізнес, що приймає карткові платежі
- Банки: Альфа банк Україна намагається уникнути репутаційних ризиків
- Зв'язок: КИЇВСТАР ВИДІЛИВ 10 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ГУМАНІТАРНИХ ПОТРЕБ
- Банки: ПриватБанк скасував комісію за зарахування SWIFT-переказів для фізичних осіб
- Банки: Інформація щодо роботи Ощадбанку
- Банки: ПриватБанк звернувся до торгових підприємств з призовом користуватися безготівковими розрахунками задля безпеки українців
