Макроэкономический обзор за 4 квартал 2017 года от ОТП Банка

Источник: ОТП Банк.

Протягом останнього кварталу 2017 року спостерігалося
зростання залишків коштів на рахунках Держказначейства,
що сформувало на ринку певні очікування щодо їх «освоєння»
і подальшого послаблення курсу гривні до долара США і,
відповідно, інших валют. Проти національної валюти також
грало регулярне повернення ПДВ експортерам. Починаючи з
останньої декади листопаду долар на МВРУ продемонстрував
зростання до гривні на близько 5% з рівня 26.50 до 27.85. Для
згладжування надмірних курсових коливань, Національний
банк у грудні продав на міжбанківському валютному ринку
232.5 млн дол США, з яких 85.0 млн дол США - за інтервенціями
у формі запиту найкращого курсу. В той же час, Національний
банк у грудні також купив на міжбанківському валютному ринку
50.0 млн дол США за інтервенціями у формі запиту найкращого
курсу. Таким чином, обсяг чистого продажу валюти під час
валютних інтервенцій у грудні складав 182.5 млн дол США.

Сценарій 1 (базовий)
В першому кварталі очікується зменшення обсягів виручки від
експортерів через зниження цін на продукцію ГМК на світовому
ринку. Малоймовірним видається відновлення фінансування
України з боку МВФ та інших західних партнерів у І кварталі
2018 року. Попередні фактори, разом із сезонною активізацією
імпортерів та підвищенням соціальних стандартів будуть
здійснювати тиск на гривню, що стимулюватиме девальвацію
національної валюти до 29 UAH/USD (максимальна межа) в І
кварталі 2018 року. Відновлення позицій гривні на валютному
ринку очікується в ІІ та ІІІ кварталах 2018 року до рівня 28-27 UAH/
USD. Рівень інфляції є основним показником, яким керується НБУ
у своїй монетарній політиці. Відхилення інфляційних показників
від цільових значень наприкінці 2017 року спричинило значне
посилення боротьби з ростом цін з боку НБУ через підняття
облікової ставки з 12,5% до 14,5%. Ці суттєві монетарні важелі,
застосовані НБУ, формують підґрунтя для збереження незмінної
облікової ставки НБУ на рівні 14.5%, а ставки дохідності ОВДП з
погашенням у 2019-2020 рр. залишаться в межах 15.5% - 16.5%
протягом I кварталу 2018 року.

Сценарій 2 (песимістичний)
Невиконання зобов’язань перед МВФ стосовно впровадження
низки важливих реформ, зменшення інтенсивності боротьби
з корупцією можуть закласти підґрунтя для ще більшого
відтермінування отримання траншів від МВФ у 2018 р. Відсутність
позитивної динаміки в питанні підтримки західних партнерів
може унеможливити залучення додаткових фінансових ресурсів
урядом та державними підприємствами через єврооблігації. З
іншого боку, уряд може піти на збільшення соціальних видатків. Ці
фактори разом із сезонним тиском на гривню можуть спричинити
девальвацію гривні вище нашого верхнього діапазону (29 UAH/
USD). Інфляційний тиск за рахунок девальвації національної
валюти спонукатиме НБУ до подальшого збільшення облікової
ставки. У такому випадку, ставки дохідності за ОВДП з погашенням
у 2019-2020 рр. можуть зрости до рівня 16,5%-17.5%

У жовтні 2017 року індекс виробництва базових галузей (ІВБГ)
знизився на 1.6% р/р порівняно зі зростанням на 0.5% р/р у вересні.
Однак у цілому за січень-жовтень 2017 року зберіглося зростання
індексу (на 2.0% р/р). Зниження ІВБГ у жовтні відбулося насамперед
унаслідок поглиблення падіння індексу сільськогосподарського
виробництва (на 9% р/р). Промислове виробництво в жовтні
зросло (на 0.4% р/р), насамперед завдяки зростанню переробної
промисловості (на 5.7% р/р). Тривало зростання (на 3.3% р/р)
металургійного виробництва та виробництва готових металевих
виробів. Це було пов’язано насамперед із нарощуванням
виробництва будівельних металевих конструкцій і виробів.
Високими темпами зростало виробництво хімічних речовин та
хімічної продукції завдяки відновленню з червня-липня роботи
низки хімічних заводів. У машинобудуванні стрімко зросли
обсяги випуску комп’ютерів, електронної та оптичної продукції
(представлена в т. ч. товарами військового призначення). Однак
прискорилося падіння у видобувній промисловості (за рахунок
скорочення видобутку залізної руди) та виробництві. Водночас
погодні умови сприяли прискоренню зростання в будівництві (до
13.1% р/р).
У жовтні 2017 року споживча інфляція очікувано уповільнилась і
становила 14.6% р/р , що зумовлено насамперед зниженням темпів
зростання цін на сирі продовольчі товари, а також цін та тарифів,
що регулюються адміністративно. За місяць індекс споживчих цін
зріс на 1.2%. Фактична інфляція виявилася близькою до прогнозу,
опублікованого в Інфляційному звіті за жовтень 2017 року. Базова
інфляція в жовтні становила 8.1% р/р. Зростання індексу цін
виробників продовжувало сповільнюватися у річному вимірі і
становило 18.8%.

У жовтні 2017 року номінальна середня заробітна платня,
нарахована в розрахунку на одного штатного працівника,
продовжувала зростати високими темпами (37.9 % р/р). Разом зі
зменшенням інфляційного тиску це призвело до прискорення
зростання реальної заробітної платні (до 19.9% р/р).
У жовтні державний бюджет очікувано виконано з дефіцитом (13.6
млрд грн), хоча його розмір був меншим, ніж у попередньому місяці.
Зокрема, під впливом розпочатої пенсійної реформи та зростання
виплат за внутрішнім державним боргом стрімко пришвидшилося
зростання видатків, тоді як зростання доходів - уповільнилося.
Водночас сальдо місцевих бюджетів повернулося до додатного
значення завдяки збільшенню власних доходів. У підсумку в жовтні
сформувався відносно помірний (10.4 млрд грн) дефіцит зведеного
бюджету. При цьому кумулятивний профіцит зведеного бюджету за
10 місяців звузився, але залишився значним (31.2 млрд грн).
Дефіцит поточного рахунку зменшився порівняно з вереснем
(до 0.4 млрд дол США) завдяки поверненню сальдо рахунку
первинних доходів до додатних значень. Однак дефіцит торгівлі
товарами розширився на тлі скорочення поставок зернових
культур та подальшого нарощування імпорту енергоносіїв і
продукції машинобудування. Чисті надходження за фінансовим
рахунком становили 0.6 млрд дол США). На відміну від попередніх
місяців, чисті надходження приватного сектору були забезпечені
банківським сектором, а реальний сектор переважно здійснював
погашення своїх зовнішніх зобов’язань. Завдяки профіциту
зведеного платіжного балансу (0.2 млрд дол США) обсяги
міжнародних резервів станом на кінець жовтня зросли до 18.7
млрд дол США, або 3.7 місяця імпорту майбутнього періоду.

листопаді 2017 року світові ціни на основні товарні групи українського експорту демонстрували різноспрямовану динаміку: ціни на сталеву продукцію знижувалися, тоді як ціни на зернові - поволі зростали.

Упродовж листопада ціни на залізну руду продовжили коливатися у
вузькому діапазоні, а наприкінці місяця стрімко зросли. Підтримало
висхідну динаміку повільніше, ніж очікувалося, зменшення
споживання в Китаї через високу активність металургійних
підприємств у південних провінціях, на які не розповсюджуються
виробничі обмеження. При цьому обсяги пропозиції залишалися
високими: запаси залізної руди в Китаї утримувалися близькими до
рекордного рівня, Іран збільшив обсяги експорту, а Індія наростила
обсяги виробництва.

На світовому ринку зерна ціни на пшеницю й надалі зростали, на
кукурудзу – залишилися на відносно стабільному низькому рівні.
Підвищенню цін на пшеницю сприяли:
- погіршення прогнозу International Grains Council (від 23.11.2017) щодо
площ посівів озимих у США та підтвердження прогнозу зменшення на
7.3% р/р обсягів експорту пшениці у 2017/2018 МР;
- збільшення Індією з 8 листопада імпортного мита на пшеницю вдвічі;
- погіршення прогнозу Державного агентства FranceAgriMer щодо
обсягів експорту м’якої пшениці Францією в треті країни;
- посилення вимог щодо якості пшениці Єгиптом на тлі високого попиту;
- погіршення поточного врожаю пшениці в Австралії через несприятливі
погодні умови;
- високий попит з боку Туреччини та Великобританії.

Ціни на нафту на світових ринках у листопаді переважно зростали.
Зростання відбулося на тлі суттєвого зниження запасів нафти в
США; - обмеження трубопровідних поставок нафти з Канади до США
(трубопровід Keystone, який подає сировину з нафтоносних пісків
Альберти на НПЗ в США, у середині листопада був закритий щонайменше
до кінця місяця через витік нафти); - очікувань продовження дії угоди
ОПЕК+ за результатами засідання наприкінці листопада.
На світових фінансових ринках у листопаді тривало зростання
американських фондових індексів, тоді як європейські - знижувалися.

Ціни на кукурудзу другий місяць поспіль залишалися відносно
стабільними. З одного боку, зростали обсяги експорту другого врожаю
2016/2017 МР Бразилією (підтримане девальвацією реала) та поліпшилися
оцінки щодо обсягів виробництва у США. З іншого боку погіршилися
прогнози обсягів виробництва в ЄС та країнах Чорноморського регіону.
Крім того, на настроях учасників ринку позначилися повільніші,
порівняно з попереднім роком, темпи посівних робіт першого урожаю
кукурудзи 2017/2018 МР у Бразилії через погодні умови погодні умови;

Як і очікувалося, у листопаді ціни на сталеву продукцію на світових ринках, за винятком китайського, знижувалися. Основною причиною цього було прискорення зростання обсягів світового виробництва (за даними World Steel Association до 5.9% р/р у жовтні, у тому числі, у країнах ЄС – до 3.4% р/р,
США – до 12% р/р) на тлі сезонного зменшення попиту з боку будівельної галузі. Відповідно, у США відбулося зниження частки імпорту сталі в загальному обсязі споживання сталі цією країною, тоді як Індія третій місяць поспіль залишається нетто експортером сталі. Додатковим фактором було зменшення
попиту на сталь у Китаї в листопаді, а також загалом незначне охолодження економічної активності в світі. Натомість ціни на сталеву продукцію китайського виробництва із середини листопада зросли внаслідок скорочення обсягів виробництва та збільшення собівартості продукції. Так, відповідно до рішення уряду Китаю, спрямованого на зменшення забруднень на 15% р/р протягом листопада-березня, десятки великих сталеливарних заводів скоротили свої операції. У результаті обсяги виробництва сталі Китаєм у середині листопада сягнули найменшого рівня з 2012 року (за даними консалтингової компанії Mys-teel). Водночас, збільшення собівартості продукції відбулося через зростання цін на вугілля внаслідок ускладнень із його постачанням через австралійські порти за несприятливих погодних умов. Додатково Китай, який раніше був світовим лідером з експорту графітових електродів, став їх нетто-імпортером через закриття близько 30% потужностей з їх виробництва внаслідок невідповідності новим екологічним стандартам.

Источник: ОТП Банк.

Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua

Макроэкономический обзор за 4 квартал 2017 года от ОТП Банка

Останні новини компаній по темі