Hannover Messe 2017 – головне про тренди
Отже, черговий Ганновер позаду й час підбивати підсумки. З урахуванням кількості тематик цієї найбільшої світової виставки промислових хай-тек ми сконцентруємось на найбільш яскравих, а також спільних тенденціях.
Безумовно, все не охопиш – тому будемо раді коментарям та подібним оглядам інших колег. Разом ми хочемо не просто передати українській аудиторії важливу інформацію, а спонукати до конкретних дій та до прискорення в розвитку власних інновацій.
Загальні, офіційні підсумки
Виставка пройшла під лозунгом «Інтегрована промисловість – як створювати Цінність», де головні акценти були на Індустрії 4.0 та ролі людини в інтегрованих виробництвах завтрашнього дня. Організатори вказують, що протягом останніх 5 років, Гановер був справжнім хабом для всього, що стосується Індустрії 4.0. І сьогодні цей головний тренд перетворився в реальні рішення, що прикували увагу керівників зі всього світу – 500 сценаріїв та кейсів, що покривають фактично всі головні сегменти в промисловості та енергетиці.
Польща – цьогорічний спонсор виставки, - привезла на Гановер 200 своїх компаній й позиціонувалась як інноваційна, промислова локація для Європи зі швидкими темпами росту. Всього виставку відвідало 225 тис чоловік, після Німеччини з них найбільше – з Китаю 9000, далі – Нідерланди (6200), Індія (5300) та Польща (5000). По підрахункам АППАУ кількість відвідувачів з України складає від 500 до максимум 1000 людей.
Тенденції по ключовим технологіям від організаторів
В офіційному релізі після виставки організатори відмічають наступні тенденції
1. Тріумф коботів – нова генерація колаборативних роботів (звідки «кобот») змінює методи та підходи до роботи на виробництві. Здатність коботів з’єднуватись з іншими пристроями, інноваційні датчики, штучний інтелект та інтуїтивні дії дозволяють їм безпосередньо спілкуватись з людьми, а також з іншими коботами. В Гановері була представлена величезна кількість коботів від різних виробників.
2. Від датчиків до платформ: раніше датчики та мережі розглядались як головна технологія, щоб з’єднати між собою різні машини. Цьогорічна виставка висунула на перший план хмарні платформи. Крім мережевого під’єднання та комунікацій через хмарні рішення, платформи пропонують збір даних та просунути аналітику. Звідки 1 крок до реалізації концепції цифрових близнюків (digital twins) – на цих платформах можлива реалізація повної віртуальної моделі фізичного об’єкту. Ця концепція більш широко використовувалась в Гановері з технологіями віртуальної реальності (VR) – й перш за все для тестування нових продуктів та машин на етапі розробки.
3. Енергетичні системи майбутнього. Окремі павільйони були присвячені майбутньому енергетики. Головний фокус був на технологіях зберігання нової енергії, що включає послідовні електролізні батареї, та робить рішення з водню надійною альтернативою вже сьогодні. Також нові підходи демонструють технології в сонячних панелях, де кілька компаній показали ультра-тонку, та гнучку фольгу, що генерує електричну енергію навіть в умовах, де мало світла.
4. Ріст в сегменті стартапів. Запущена минулого року ініціатива «Молоді підприємства» орієнтована на представлення стартапів інвесторам, клієнтам та партнерам. Цього року більше 150 стартапів взяли участь в виставці – вони показували свої рішення в областях мереж відновлюваної енергії, операційних систем для доданої реальності та міні- вітряних станціях.
Тенденції промислової автоматизації
Від власних спостережень додамо або деталізуємо декілька тенденцій, що характеризують динаміку ринкових змін та релевантні до наших українських дискусій в спільноті АППАУ.
1) Вихід на плато зрілості відразу багатьох технологій 4.0
a. Управління активами та виробництвом в реальному часі – завдяки технологіям Platform-as-a-Service. Якщо ще восени ми думали, що Predix (GE) – мало не єдиний на ринку, хто пропонує захищені нові архітектури PaaS, то на цьому Гановері аналогічні речі декларували Siemens (MindSphere), Schneider Electric (EcoStruxure), ABB (Ability) та очевидно інші – цей перелік включає тільки те, що бачили своїми очима. Завдяки цим рішенням компанії впевнено реалізують рішення Asset Performance Management та подібні. І це також відповідь на давно обговорювану на заході проблему single source of truth (єдине джерело правди) – як отримувати інформацію з різних систем та об’єктів управління, в реальному часі, мати при цьому зручні дешборди з релевантними КРІ і т.д.
b. VR (віртуальна реальність) /AR (додана реальність) – майже кожен 4-5-ий стенд мав окуляри, шолом, деякі – окремі екрани, - що вводять вас в світ цих реальностей. І якщо раніше ці технології трактувались як забавка або ж в якості навчальних чи допоміжних, сьогодні мова йде про широке використання в експлуатації та обслуговуванні обладнання.
с. Digital Twins – тут також є певна аналогія з GE, який першим (для нас) відкрив цю концепцію. Цифрових близнюків (також синонім, що тут звучав, - Virtual Twin) цього року демонстрували десятки компаній. Щоправда, як вияснилось, їх переважна більшість має на увазі віртуалізацію фізичного об’єкта на початку життєвого циклу продукт (етапи дизайну-розробки-проектування – з включенням VR), й де потрібно протопипування. В випадку GE ми йдемо набагато далі – мова про повномасштабні віртуальні моделі, що синхронізуються з реальним фізичним об’єктом в режимі реального часу.
d. Predictive maintenance – якщо біг дата є – як історичні, так і в реальному часі, - значить легко запускати складні моделі та алгоритми, що здатні прогнозувати поведінку. Це є концепт предиктивної діагностики та обслуговування, і все що було до цього (тобто не базувалось на обробці великих даних в моделях) має слабке відношення до цього терміну. Про predictive maintenance говорили багато виробників. А найбільш повно ідеї predictive розкриває IBM Watson – вони теж тут були. Predictive - це точно технологія, що входить в фазу зрілості, цей тренд захоплює самі різні ринки та дисципліни (наприклад, вже широко використовується в маркетингу та продажу для аналізу поведінки клієнтів), але ще раз – це не працює без великих даних.
e. Початок Marketplace. Про це давно говорить GE, а сьогодні також АВВ, Siemens та Schneider Electric та інші. Мова про десятки нових applications (apps), що можуть бути розроблені зовнішніми розробниками, легко додаватиcь як в хмарні платформи, та бути купленими ринком через спеціалізовані портали, - так як це наприклад відбувається з apps від Apple чи Amazone.
f. PLM – дигіталізація по повному життєвому циклу, - з масовим використанням технологій 3D на різних етапах, з інтеграцією різних САПР та ІТ-інструментів, також з додаванням VR, twins & big data – справляє сильне враження. Принаймі, так це було з нами на стенді Dassaults Systems – окремий пост на цю тему ще буде.
g. Коботи та Роботи – головний меседж «просто як смартфони» дійсно відображається в чисельних прикладах. Бренд Franka Emika був одним з найбільш популярних в павільйоні роботів – розробники кажуть, що нинішні коботи достатньо просто конфігурувати, - не потрібно знати складні речі. А вартість коботів опустилась вже до 10 тис євро. Звісно, лідери як Kuka приманювали своїми фішками – зокрема черга стояла за пивом, що роздавали 2 коботи Kuka ) А ще фурор наробили біонік-роботи від FESTO.
h. Interoperability. Великий стенд SmartFactory вже постійно демонструється в Гановері – й цього року він показував спільну роботу чисельних брендів (Festo, Phoenix Contact, Lapp, Siemens…) - виробників ПЛК та інших пристроїв на одній технологічній лінії. Все це відбувається завдяки уніфікації по єдиним стандартам.
2) Цифровізація (дигіталізація) як ключовий термін в стратегіях
Послухайте будь-який оглядовий ролик з Гановеру – наприклад цей від Phoenix Contact. В перших 2 хв, спікер обов’язково буде говорити про Digital Future або Digital strategy. Масова цифровізація домінує не тільки в меседжах, - це дійсно основа стратегій та інноваційних політик компаній. Примітно, що самі вони теж «цифровізуються» - тільки після введення та зміни в АВВ нового Chief Digital Officer (CDO) їхня платформа Ability зажила новим життям і реально має сьогодні багато різних застосувань архітектур ІІоТ.
3) Фокус на цінності споживача та його досвіді
Нас не може обійти меседж про «500 рішень 4.0 (use cases) і які показують цінність» - адже в Україні ми до цього часу сперечаємось «4.0 – це мода та пустий маркетинг чи дійсно щось нове» (і нічого не робимо). Цьогорічний Гановер показав кожному хто вміє слухати та чути переваги нових технологій, що значно покращують показники собівартості, швидкості інновацій, продуктивності, якості тощо. Тисячі компаній в світі вже давно впроваджують все це, й показують для своїх замовників значно кращі результати.
4) Інновації в ПЛК
Консервативність класичних ПЛК (PLC) з їх жорсткою прив’язкою до мов МЕК 61131, здається, буде скоро підірвана остаточно. Раніше і вже давно чимало компаній вже пропонували використання мов програмування С / C++ на рівні інтеграції в функціональні блоки. В Гановері ми бачили значно більше можливостей, наприклад в Phoenix Contact – це вихід PLCnext Technology, що позиціонується як контролер для 4.0. Тут є широка підтримка ІТ-інструментів – як Visual Studio, Eclipse, Matlab Simulink, інтеграція OPC UA, Linux-based ОС і т.д.
5) Справжній альянс АСУТП та ІТ (ОТ та ІТ), прихід Digital Giant
Rockwell Automation – як лідер американського ринку та №2 в світі PLC виглядав дивно з маленьким стендом під дахом величезного стенду Microsoft. Звісно – є нюанси в підходах американських виробників до європейських ринків. Але з іншого боку, в цьому єднанні була певна символіка – всі великі виробники промислової автоматизації, що демонструють рішення PaaS показують інтеграцію з продуктами від Microsoft, Cisco, Intel, HPE та інших.
6) Підготовка «нових людей» 4.0, зміна культури
Якщо «люди (знання-навички) та культура (відносини, взаємодія, співпраця) – саме вузьке місце в 4.0» - то, звісно, їх потрібно змінювати ще швидше, ніж технології. 2 показові речі з Гановеру – FESTO повністю змінює курси та методи навчання з орієнтацією на нові вимоги 4.0 – про це було чимало на їх стендах про дидактичний центр. Bosch Rexroth – який одним з перших задекларував свою орієнтацію на 4.0 та показав це на власних заводах, створив навчальний та консалтинговий центр в напрямку «перші кроки в Індустрії 4.0». Центр включає практичні воркшопи та тренінги для всіх, хто планує свій розвитку і Індустрії 4.0
7) Інтегрованість екосистем та політик – в тому числі на державному рівні
Елементи єдиних та інтегрованих національних та регіональних інноваційних екосистем було видно всюди – особливо, якщо ви їх шукаєте ) У всіх павільйонах була присутність Інституту Фраунхофера - провідного німецького та європейського центру наукових та прикладних розробок, що включає 69 інститутів та R&D центрів. Ми бачили регіональні німецькі та польські кластери. Це також інтеграція стартапів та молоді, про що вже сказано вище. Це – потужна національна присутність у вигляді окремих стендів державних агентств. Взагалі – близько 70 країн було представлено цього року в Гановері. Говорити про все це на фоні повної відсутності України прикро та боляче – але потрібно. Це окрема тема до якої ми повернемось ще не раз в інших публікаціях.
Наскільки ми йдемо в ногу з цими тенденціями? Чи росте попит на подібні речі на наших промислових ринках? Що зрештою все це означає для наших підприємств, для хай-тек ринків, для України? Чи зможуть наші компанії та розробники коли-небудь бути представленими в Гановері?
Будемо разом шукати відповіді на ці питання та обговорювати підсумки Гановеру 15 травня в Києві
Безумовно, все не охопиш – тому будемо раді коментарям та подібним оглядам інших колег. Разом ми хочемо не просто передати українській аудиторії важливу інформацію, а спонукати до конкретних дій та до прискорення в розвитку власних інновацій.
Загальні, офіційні підсумки
Виставка пройшла під лозунгом «Інтегрована промисловість – як створювати Цінність», де головні акценти були на Індустрії 4.0 та ролі людини в інтегрованих виробництвах завтрашнього дня. Організатори вказують, що протягом останніх 5 років, Гановер був справжнім хабом для всього, що стосується Індустрії 4.0. І сьогодні цей головний тренд перетворився в реальні рішення, що прикували увагу керівників зі всього світу – 500 сценаріїв та кейсів, що покривають фактично всі головні сегменти в промисловості та енергетиці.
Польща – цьогорічний спонсор виставки, - привезла на Гановер 200 своїх компаній й позиціонувалась як інноваційна, промислова локація для Європи зі швидкими темпами росту. Всього виставку відвідало 225 тис чоловік, після Німеччини з них найбільше – з Китаю 9000, далі – Нідерланди (6200), Індія (5300) та Польща (5000). По підрахункам АППАУ кількість відвідувачів з України складає від 500 до максимум 1000 людей.
Тенденції по ключовим технологіям від організаторів
В офіційному релізі після виставки організатори відмічають наступні тенденції
1. Тріумф коботів – нова генерація колаборативних роботів (звідки «кобот») змінює методи та підходи до роботи на виробництві. Здатність коботів з’єднуватись з іншими пристроями, інноваційні датчики, штучний інтелект та інтуїтивні дії дозволяють їм безпосередньо спілкуватись з людьми, а також з іншими коботами. В Гановері була представлена величезна кількість коботів від різних виробників.
2. Від датчиків до платформ: раніше датчики та мережі розглядались як головна технологія, щоб з’єднати між собою різні машини. Цьогорічна виставка висунула на перший план хмарні платформи. Крім мережевого під’єднання та комунікацій через хмарні рішення, платформи пропонують збір даних та просунути аналітику. Звідки 1 крок до реалізації концепції цифрових близнюків (digital twins) – на цих платформах можлива реалізація повної віртуальної моделі фізичного об’єкту. Ця концепція більш широко використовувалась в Гановері з технологіями віртуальної реальності (VR) – й перш за все для тестування нових продуктів та машин на етапі розробки.
3. Енергетичні системи майбутнього. Окремі павільйони були присвячені майбутньому енергетики. Головний фокус був на технологіях зберігання нової енергії, що включає послідовні електролізні батареї, та робить рішення з водню надійною альтернативою вже сьогодні. Також нові підходи демонструють технології в сонячних панелях, де кілька компаній показали ультра-тонку, та гнучку фольгу, що генерує електричну енергію навіть в умовах, де мало світла.
4. Ріст в сегменті стартапів. Запущена минулого року ініціатива «Молоді підприємства» орієнтована на представлення стартапів інвесторам, клієнтам та партнерам. Цього року більше 150 стартапів взяли участь в виставці – вони показували свої рішення в областях мереж відновлюваної енергії, операційних систем для доданої реальності та міні- вітряних станціях.
Тенденції промислової автоматизації
Від власних спостережень додамо або деталізуємо декілька тенденцій, що характеризують динаміку ринкових змін та релевантні до наших українських дискусій в спільноті АППАУ.
1) Вихід на плато зрілості відразу багатьох технологій 4.0
a. Управління активами та виробництвом в реальному часі – завдяки технологіям Platform-as-a-Service. Якщо ще восени ми думали, що Predix (GE) – мало не єдиний на ринку, хто пропонує захищені нові архітектури PaaS, то на цьому Гановері аналогічні речі декларували Siemens (MindSphere), Schneider Electric (EcoStruxure), ABB (Ability) та очевидно інші – цей перелік включає тільки те, що бачили своїми очима. Завдяки цим рішенням компанії впевнено реалізують рішення Asset Performance Management та подібні. І це також відповідь на давно обговорювану на заході проблему single source of truth (єдине джерело правди) – як отримувати інформацію з різних систем та об’єктів управління, в реальному часі, мати при цьому зручні дешборди з релевантними КРІ і т.д.
b. VR (віртуальна реальність) /AR (додана реальність) – майже кожен 4-5-ий стенд мав окуляри, шолом, деякі – окремі екрани, - що вводять вас в світ цих реальностей. І якщо раніше ці технології трактувались як забавка або ж в якості навчальних чи допоміжних, сьогодні мова йде про широке використання в експлуатації та обслуговуванні обладнання.
с. Digital Twins – тут також є певна аналогія з GE, який першим (для нас) відкрив цю концепцію. Цифрових близнюків (також синонім, що тут звучав, - Virtual Twin) цього року демонстрували десятки компаній. Щоправда, як вияснилось, їх переважна більшість має на увазі віртуалізацію фізичного об’єкта на початку життєвого циклу продукт (етапи дизайну-розробки-проектування – з включенням VR), й де потрібно протопипування. В випадку GE ми йдемо набагато далі – мова про повномасштабні віртуальні моделі, що синхронізуються з реальним фізичним об’єктом в режимі реального часу.
d. Predictive maintenance – якщо біг дата є – як історичні, так і в реальному часі, - значить легко запускати складні моделі та алгоритми, що здатні прогнозувати поведінку. Це є концепт предиктивної діагностики та обслуговування, і все що було до цього (тобто не базувалось на обробці великих даних в моделях) має слабке відношення до цього терміну. Про predictive maintenance говорили багато виробників. А найбільш повно ідеї predictive розкриває IBM Watson – вони теж тут були. Predictive - це точно технологія, що входить в фазу зрілості, цей тренд захоплює самі різні ринки та дисципліни (наприклад, вже широко використовується в маркетингу та продажу для аналізу поведінки клієнтів), але ще раз – це не працює без великих даних.
e. Початок Marketplace. Про це давно говорить GE, а сьогодні також АВВ, Siemens та Schneider Electric та інші. Мова про десятки нових applications (apps), що можуть бути розроблені зовнішніми розробниками, легко додаватиcь як в хмарні платформи, та бути купленими ринком через спеціалізовані портали, - так як це наприклад відбувається з apps від Apple чи Amazone.
f. PLM – дигіталізація по повному життєвому циклу, - з масовим використанням технологій 3D на різних етапах, з інтеграцією різних САПР та ІТ-інструментів, також з додаванням VR, twins & big data – справляє сильне враження. Принаймі, так це було з нами на стенді Dassaults Systems – окремий пост на цю тему ще буде.
g. Коботи та Роботи – головний меседж «просто як смартфони» дійсно відображається в чисельних прикладах. Бренд Franka Emika був одним з найбільш популярних в павільйоні роботів – розробники кажуть, що нинішні коботи достатньо просто конфігурувати, - не потрібно знати складні речі. А вартість коботів опустилась вже до 10 тис євро. Звісно, лідери як Kuka приманювали своїми фішками – зокрема черга стояла за пивом, що роздавали 2 коботи Kuka ) А ще фурор наробили біонік-роботи від FESTO.
h. Interoperability. Великий стенд SmartFactory вже постійно демонструється в Гановері – й цього року він показував спільну роботу чисельних брендів (Festo, Phoenix Contact, Lapp, Siemens…) - виробників ПЛК та інших пристроїв на одній технологічній лінії. Все це відбувається завдяки уніфікації по єдиним стандартам.
2) Цифровізація (дигіталізація) як ключовий термін в стратегіях
Послухайте будь-який оглядовий ролик з Гановеру – наприклад цей від Phoenix Contact. В перших 2 хв, спікер обов’язково буде говорити про Digital Future або Digital strategy. Масова цифровізація домінує не тільки в меседжах, - це дійсно основа стратегій та інноваційних політик компаній. Примітно, що самі вони теж «цифровізуються» - тільки після введення та зміни в АВВ нового Chief Digital Officer (CDO) їхня платформа Ability зажила новим життям і реально має сьогодні багато різних застосувань архітектур ІІоТ.
3) Фокус на цінності споживача та його досвіді
Нас не може обійти меседж про «500 рішень 4.0 (use cases) і які показують цінність» - адже в Україні ми до цього часу сперечаємось «4.0 – це мода та пустий маркетинг чи дійсно щось нове» (і нічого не робимо). Цьогорічний Гановер показав кожному хто вміє слухати та чути переваги нових технологій, що значно покращують показники собівартості, швидкості інновацій, продуктивності, якості тощо. Тисячі компаній в світі вже давно впроваджують все це, й показують для своїх замовників значно кращі результати.
4) Інновації в ПЛК
Консервативність класичних ПЛК (PLC) з їх жорсткою прив’язкою до мов МЕК 61131, здається, буде скоро підірвана остаточно. Раніше і вже давно чимало компаній вже пропонували використання мов програмування С / C++ на рівні інтеграції в функціональні блоки. В Гановері ми бачили значно більше можливостей, наприклад в Phoenix Contact – це вихід PLCnext Technology, що позиціонується як контролер для 4.0. Тут є широка підтримка ІТ-інструментів – як Visual Studio, Eclipse, Matlab Simulink, інтеграція OPC UA, Linux-based ОС і т.д.
5) Справжній альянс АСУТП та ІТ (ОТ та ІТ), прихід Digital Giant
Rockwell Automation – як лідер американського ринку та №2 в світі PLC виглядав дивно з маленьким стендом під дахом величезного стенду Microsoft. Звісно – є нюанси в підходах американських виробників до європейських ринків. Але з іншого боку, в цьому єднанні була певна символіка – всі великі виробники промислової автоматизації, що демонструють рішення PaaS показують інтеграцію з продуктами від Microsoft, Cisco, Intel, HPE та інших.
6) Підготовка «нових людей» 4.0, зміна культури
Якщо «люди (знання-навички) та культура (відносини, взаємодія, співпраця) – саме вузьке місце в 4.0» - то, звісно, їх потрібно змінювати ще швидше, ніж технології. 2 показові речі з Гановеру – FESTO повністю змінює курси та методи навчання з орієнтацією на нові вимоги 4.0 – про це було чимало на їх стендах про дидактичний центр. Bosch Rexroth – який одним з перших задекларував свою орієнтацію на 4.0 та показав це на власних заводах, створив навчальний та консалтинговий центр в напрямку «перші кроки в Індустрії 4.0». Центр включає практичні воркшопи та тренінги для всіх, хто планує свій розвитку і Індустрії 4.0
7) Інтегрованість екосистем та політик – в тому числі на державному рівні
Елементи єдиних та інтегрованих національних та регіональних інноваційних екосистем було видно всюди – особливо, якщо ви їх шукаєте ) У всіх павільйонах була присутність Інституту Фраунхофера - провідного німецького та європейського центру наукових та прикладних розробок, що включає 69 інститутів та R&D центрів. Ми бачили регіональні німецькі та польські кластери. Це також інтеграція стартапів та молоді, про що вже сказано вище. Це – потужна національна присутність у вигляді окремих стендів державних агентств. Взагалі – близько 70 країн було представлено цього року в Гановері. Говорити про все це на фоні повної відсутності України прикро та боляче – але потрібно. Це окрема тема до якої ми повернемось ще не раз в інших публікаціях.
Наскільки ми йдемо в ногу з цими тенденціями? Чи росте попит на подібні речі на наших промислових ринках? Що зрештою все це означає для наших підприємств, для хай-тек ринків, для України? Чи зможуть наші компанії та розробники коли-небудь бути представленими в Гановері?
Будемо разом шукати відповіді на ці питання та обговорювати підсумки Гановеру 15 травня в Києві
Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua
Останні новини компаній по темі
- Виставки: Лабораторна медицина України – 2022
- Презентації: Обручальные кольца ко дню свадьбы
- Виставки: XX Ювілейна Міжнародна спеціалізована виставка КОМУНТЕХ – 2022
- Виставки: XIII Міжнародна спеціалізована виставка ДОРТЕХЕКСПО — 2022
- Виставки: Спеціалізована експозиція VILLA & LEISURE EXPO - 2022
- Виставки: Спеціалізована експозиція POST & DELIVERY EXPO UA - 2022
- Виставки: XII Міжнародна спеціалізована виставка ЄВРОБУДЕКСПО — 2022
- Конференції, форуми та заходи: 22 лютого відкриття виставки Олега Калашніка «ENFANT TERRIBLE»
- Виставки: XX Ювілейний Міжнародний водний форум AQUA UKRAINE - 2022
- Презентації: «ЄрміловЦентр» відкриває виставку в онлайн-форматі!
- Конференції, форуми та заходи: Фермерки поділилися своїми ноу-хау та досвідом у виробництві кондитерської та крафтової продукції
- Виставки: МІЖНАРОДНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ВИСТАВКА ОБЛАДНАННЯ, МАТЕРІАЛІВ ТА АКСЕСУАРІВ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЩІТОК, ПЕНЗЛІВ, МАЛЯРНИХ ВАЛИКІВ ТА ШВАБР
- Виставки: Міжнародна виставка «ОЛІЙНО ЖИРОВА ІНДУСТРІЯ»
- Виставки: Міжнародна спеціалізована виставка «Індустрія напоїв. Індустрія пива, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв».
- Виставки: Міжнародна спеціалізована виставка енергозберігаючого обладнання та альтернативних джерел енергії «ISTWE»
