Пошуковий портал КОМПАСС » Новини українських компаній » Устаткування » 2021 » Серпень » 29 » Історія термометра: 300 років разом

Розміщення новин компаній

Історія термометра: 300 років разом

Людство протягом усієї своєї історії було одержиме ідеєю що-небудь вимірювати: багатство, статус, міць. Але одним із найважких виявилося завдання створити прилад для визначення температури – тіла людини зокрема. Над його виконанням працювали найсвітліші голови в різні часи, у різних куточках планети і з абсолютно різних галузей науки. Тому так складно сьогодні сказати, хто ж насправді винайшов термометр, без якого ми не можемо обійтися ось уже три століття.

Галілей і всі, всі, всі

Винахід термометра, крім Галілея і Санторіо, приписують лорду Бекону, Роберту Фладда, Скарпіа, Корнелію Дреббель, Порті та Саломону де Каус, Іммішу… Серед можливих авторів – фізик, хімік, астроном, ботанік, навіть годинникар і… тільки один лікар.

З матеріалом, у який передбачалося укласти «інспектора» градусів, визначилися практично відразу – це було чутливе і «відкрите» скло. А ось речовину, що підходила б на роль самого «ревізора», шукали довго. Втім, як і вихідні відліку для вимірювальної шкали: у цій якості пробували точки відтавання льоду і розтопленого вершкового масла, і температуру кипіння води, і якісь абстрактні поняття на кшталт «значний ступінь холоду». Менше з тим, поступово прилад набував ті обриси, які має термометр, що є практично в кожній домашній аптечці та в аптечних товарних запасах.

Почнемо з того, що найперший пристрій для вимірювання градусів не мав нічого спільного з медичною практикою. Називали його термоскопом (thermo scope), і його винахідником був той самий Галілео Галілей. Він представив світу велику кулю, до якого кріпилася скляна трубка – її опускали у підфарбовану рідину, що реагує на тепло та переміщується по ній. Звичайно, до приладу було багато питань, наприклад, він лопався в разі замерзання води, яку згодом здогадалися замінити спиртом (спочатку – винним). До того ж найперший термометр був повітряним, і його показання залежали не тільки від зміни температури обʼєкта, а й від атмосферного тиску. Та й шкали вимірювання в нього не було, тому він міг свідчити тільки про відносний ступінь нагрівання або охолодження тіла. Але він підтверджував головне – обсяг залежить від температури, і цього не можна не використовувати.

Незалежно від робіт великого астронома, над пристроєм для визначення температури працювали й інші вчені.

Термометр сучасного формату, найбільш придатного в побуті, з точною шкалою вимірювання створив в 1723 році німецький фізик Габріель Фаренгейт, який спочатку використовував у ньому спирт, а потім ртуть. Подейкують, що, коли він розробляв шкалу для свого термометра, то вирішив взяти за 100 градусів температуру людського тіла. Ну кому ж іще стати еталоном, як не дружині! Однак у цей день вона трохи нездужала, і температурила, тому стандарт вийшов злегка «хворобливий» – +38 °С.

У 1742 році шведський вчений Андерс Цельсій остаточно встановив обидві постійні точки на вимірювальній шкалі – танучого льоду й киплячої води. Він поділив відстань між ними на 100 інтервалів: цифрою 100 була відзначена точка танення льоду, а 0 – точка кипіння води. Тобто +38 °С за Цельсієм – це +100 °С за Фаренгейтом.

Щоправда, сьогодні шкалу Цельсія використовують в інверсії: за 0 ° почали приймати температуру танення льоду, а за 100 ° – кипіння води. Сталося це з ініціативи іншого знаменитого шведа, Карла Ліннея, а втілив цю трансформацію в життя послідовник Цельсія Мортен Штремер.

Градус не підвищувати!

Мабуть, «найбільш медичним», причому ртутним, термометром є винахід італійського лікаря Санторіо. Він вивчав процес дихання, «невидимі випаровування» з поверхні шкіри, проводив дослідження обміну речовин пацієнтів і першим встановив, що температура тіла у здорової людини має бути постійною.

Щоправда, термометр Санторіо не вирізнявся зручністю у використанні: тримаючи величезну кулю в руках, потрібно було досить довго на неї дихати, щоб ртуть почала підійматися градуйованою трубочкою. Єдиної шкали вимірювання на той час не було, і показання могли досягати стократних значень і вимагали особливо хитрого розшифрування. Звичайно, «термометр-1626» ще довгі роки вдосконалювали, поки він не перетворився на 10-сантиметрову компактну трубочку з крайнім поділом +42 °С за Цельсієм: за такої температури білок людської крові починає згортатися, а в мозку запускаються незворотні процеси – подальше вимірювання втрачає сенс.

Шлях у медицину

Як це не парадоксально, але до лікування людей термометр «допустили» тільки на початку XIX століття, хоча винайдений він був ще в XVI. Опитати хворого, промацати пульс, прикласти руку до чола… Цілком достатньо для досвідченого лікаря, а ці цифри і «складні процедури вимірювання» зовсім ні до чого! Так вважало багато, навіть відомих, медиків доти, поки в Лейденському університеті, одному з найпередовіших у галузі клінічної медицини, не знайшовся прогресивний лікар Герман Бургаве, який очолював кафедру практичної медицини. Він трощив шкідливі стереотипи про лікування хвороб за підручниками, активно листувався з Фаренгейтом, створив власну, зручнішу модифікацію термометра і став першим лікарем, який використав його для вимірювання температури тіла пацієнтів.

Ртутні термометри і їх альтернативи

А ось чому так довго не знаходили альтернативи, так це ртуті. І перш за все через особливу чутливість до температури людського тіла. До того ж це єдиний метал, який зберігає рідку форму за температури від –39 до +357 °С і не прилипає до скла. «Чесність» цього крихкого виробу незаперечна – допустима похибка становить не більше 0,1 °. Але ніхто не заперечуватиме і того факту, що ртутний термометр – джерело підвищеної небезпеки, особливо в разі використання його у малюків. Крім того, рано чи пізно «бабусині» градусники стануть непридатними до використання, і їхня ера закінчиться – Мінаматська конвенція з ртуті (2013 рік) забороняє виробництво, експорт і імпорт різних видів ртутьумісної продукції, у тому числі термометрів і приладів для вимірювання тиску вже з 2020 року.

Звичайно, фармацевту є сенс радити відвідувачеві, що прийшов за жарознижувальним засобом, вибрати сучасний, зручний, багатофункціональний і абсолютно безпечний цифровий (електронний), інфрачервоний (вушний, лобовий та ін.) термометр або систему дистанційного вимірювання і спостереження за температурою. Кожен з них має безліч переваг, наприклад, дає змогу досить точно і за лічені секунди виміряти температуру тіла. Однак у них є два суттєві недоліки – похибка результату і висока ціна. Хоча насправді частіше помиляються не прилади, а люди, які не вміють ними користуватися і не читають інструкцій із застосування. А щодо ідеальної точності – обстежували ж раніше хворих, просто приклавши долоню їм до лоба.

Джерело: https://thepharma.media
_____________________


Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua
Служба новин компанії КОМПАСС Україна | Прочитано: 271 |
Довідник підприємств України,
Європи, Америки, Азії та Африки!

Тільки достовірна інформація!
Бази даних підприємств України,
Європи, Америки, Азії та Африки!

Електронні та онлайн довідники!

Останні новини компаній по темі

Всі новини компаній ...
Сайт управляється системою uCoz