Бізнес Шанс для «Дія City»: у чому переваги та чому є незадоволені

Бізнес Шанс для «Дія City»: у чому переваги та чому є незадоволені
Нова система роботи для IT сфери – «Дія City», яку Верховна Рада ухвалила15 липня 2021 року, розбурхала багатьох її представників. Частина з них вважає, що таке регулювання діяльності айтішників не призведе ні до чого гарного. Решта або поки нейтральні у своїх оцінках або сподіваються на позитив від запровадження нової системи. Раніше Mind розповідав про можливі недоробки нового закону, про які заявляв ринок. Сьогодні про його можливості та про те, що закладали в нього розробники, спеціально для Mind розповів адвокат АО «Тарасюк і Партнери» Сергій Тарасюк, один із тих, хто безпосередньо брав участь у роботі над документом.

Щоб розібратися в цих питаннях треба зрозуміти, що взагалі відбувається в сфері IT з юридичного погляду. Почну з того, що активний розвиток сфери інформаційних технологій географічно стримується тільки наявністю трудових ресурсів і капіталом.

Благо, в Україні з трудовими ресурсами все добре. Погано в нас з інвестиційним кліматом. І «кліматичний» результат такий: непрозоре оподаткування (тіньові схеми з ФОПами, відсутність податку на виведений капітал) і ненадійна «репутація» правоохоронної системи. Ще можна тут зробити огляд дій податкової системи, але упевнений: до неї дійде черга в наступному пакеті реформ IT-сектора.

Як організований IT-ринок і хто скільки платить?

У нашій країні сьогодні превалює така схема організації IT-бізнесу: юридична особа, компанія-оболонка (організація інфраструктури) і ФОПи-контрактери (de facto, наймані співробітники зі статусом підприємців).

Юрособа переважно отримує рівно стільки доходу, скільки необхідно, щоб покрити видаткову частину, а прибуток наближається до нуля. Більшість експортних операцій звільнені від сплати ПДВ. ФОПи платять 5% з обороту + $50 єдиний соціальний внесок. Якщо прибуток і є, то він осідає в низькоподаткових юрисдикціях (наприклад, кіпрські ITbox).

Щодо стартапів, то тут прибуток не є важливим показником. Податки платяться під час продажу проєкту. Як правило, фаундер тоді вже є резидентами низькоподаткових юрисдикцій.

Якщо говорити про виключно українські проєкти, які акумулюють прибуток у сірих офшорах, то тут оподаткування дивідендів, отриманих від нерезидента, становить 10,5% (ПДФО – 9% і військовий збір – 1,5%). Разом податкове навантаження на зарплату 5,2–5,4% і 10,5% – для акціонерів.

Забігаючи трохи наперед, хочу сказати, що при розробці законопроєкту офіс «Дія City» був сильно обмежений цими податковими параметрами (податок на зарплату – 5% і податок на прибуток – 9%). Саме з огляду на податкове навантаження будувалася подальша робота над законопроєктом. Це й стало причиною тернистого та доволі довгого шляху цього законопроєкту комітетами ВР.

І це лише початок... У момент написання матеріалу відповідний законопроєкт № 5376 про зміни до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні пройшов тільки перше читання, а друге буде не раніше вересня 2021 року.
Про що цей закон?

У підсумку ухвалений закон (законопроєкт № 4303) виглядає як «золотий перетин» (якщо так взагалі можна сказати) інтересів держави, IT-бізнесу та великих IT-аутсорсерів. І для дотримання цього балансу передбачена низка критеріїв, які покликані не допустити зловживання особливим правовим режимом «Дія City»:

90% виручки від затвердженого переліку видів економічної діяльності з варіаціями;
середня зарплата IT-фахівців не нижче 1200 євро за курсом НБУ;
мінімальна кількість IT-фахівців обмежена цифрою 9 (знову ж є винятки для стартапів);
цілий перелік обмежень для юросіб-нерезидентів, які перебувають під санкціями тощо. Так, виключили ще організаторів азартних ігор, що логічно.

Інтереси IT-спільноти передбачені в широкому асортименті дозволених для резидентів «Дія City» видів економічної діяльності.

Давно минув той час, коли IT було долею продуктових компаній або інфраструктурних проєктів. У переліку з'явилися: IT-освіта, IT-маркетинг і реклама, блокчейн-проєкти (очікується ухвалення профільного закону про віртуальні активи), кіберспорт і багато іншого.

Про інтереси великих IT-аутсорсерів


Закон дійсно гарантує мінімальну роль уповноваженого органу в житті резидентів «Дія City». Ні тобі перевірок планових і позапланових, ні тобі суперечок між резидентами. І найголовніше: немає права залучати контролюючі органи для будь-яких перевірок.

Все віддали на відкуп аудиторам. Краса та й годі.

Ще один аспект, важливий для всієї IT-спільноти, – це самоврядування. Саме завдяки такій функції передбачена можливість досить глибокої кооперації органів самоврядування з уповноваженим органом; зокрема, й участь у розробці різних нормативних документів, і захист інтересів резидентів «Дія City».

До речі, всі резиденти значитимуться в спеціальному реєстрі (нічого несподіваного, добре, хоч всі пішли від паперових ліцензій і свідоцтв). А сама процедура, як і належить, регламентована адміністративною процедурою (включення, вигнання, оспорювання, тобто все як завжди).

Вишенька на торті – гіг-контракт як спроба обійти рудименти КЗпП

І на закінчення статті найцікавіше, замість вишеньки на торті – про інтереси IT-співтовариства. Як відомо, у співробітників є право вибору: трудовий контракт або гіг-контракт. Різниця тривіальна, адже гіг-контракт передбачає для сторін гнучкість у праві на розірвання гіг-контакту та можливість укласти NDA і NCA. Як це працюватиме? Час покаже, але починання дуже гарне.

З одного боку, гіг-контракт як підвид цивільно-правового договору передбачає певну свободу для співробітника в розірванні договору й гарантії компенсації. З іншого боку, гіг-контракт успадкував масу прав і гарантій із трудового законодавства.

Тут ми бачимо й гарантії соціального страхування, і неможливість розірвати гіг-контракт під час вагітності або пологів тощо. Думаю, що все це й стало каменем спотикання між потенційними гіг-контракторами і розробниками законопроєкту.

Але однозначно: для резидента «Дія City» гіг-контакт дає досить гнучкий інструмент для ефективного HR-менеджменту. Робити висновки, наскільки ця новела обмежуватиме права тієї чи іншої сторони, поки рано. Але важливо те, що у IT-фахівця є право вибору між звичайним трудовим контрактом і гіг-контрактом.

Ретельний розгляд теми гіг-контрактів та інших корпоративних новел закону й витягування назовні «підводних IT-каменів» – вже інша історія для іншого матеріалу, де обов'язково зупинимося й на ціх питаннях.

Джерело інформації: https://mind.ua
___________________________


Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua

Останні новини компаній по темі