Поисковый портал КОМПАСС » Новости украинских компаний » Медиарынок, pr и реклама » 2018 » Август » 8 » Як працює медіа-кетчинг. На Deadline не існує однокрокових стратегій охоплення

Размещение новостей компаний

Як працює медіа-кетчинг. На Deadline не існує однокрокових стратегій охоплення

Распечатать: Як працює медіа-кетчинг. На Deadline не існує однокрокових стратегій охоплення | Комментировать: Як працює медіа-кетчинг. На Deadline не існує однокрокових стратегій охоплення
На сьогоднішній день в Україні все ще налічується близько 700 державних видань, понад 100 телеканалів та 5000 «живих» ЗМІ. Співзасновниця Deadline.com.ua Олександра Стельмахова пояснила як змінюється ринок медіа в Україні та що очікувати в сегменті надалі - в 2018-2019 роках.

Останні роки в Україні йде серйозна конкурентна боротьба між медіа. Це відбувається як на газетно-журнальному ринку, телебаченні, радіо, так і в середовищі онлайн видань. Останні мусять постійно боротися за читача на всіх можливих рівнях.

«Онлайн ЗМІ, щоб утриматися на плаву, не завжди дбають про фактчекінг (точність фактів) чи відсутність помилок у тексті, а переймаються першістю у подачі новин та рейтингами. Звичайно, першість подачі новин - це споконвічна боротьба ЗМІ. Інші види медіа також змагаються між собою, але основний їх конкурент - онлайн-ЗМІ, які є більш доступними, перемагають у гонитві за першість та можуть надати куди більше інформації, ніж традиційні ЗМІ», - вважає користувач ресурсу, аналітик видання AgroPolit.com Олександр Ярощук.

Що змінилось у медіа України за 30 років

На процес створення чи просування брендів у медіа слід завжди дивитись через призму конкуренції. Розмір ринку, гравці, доступний інструментарій. Якщо пригадати ринок медіа в Україні 30 років тому, то з телефонних інтерв’ю кореспонденти перетекли у Фейсбук. Спостерігати за висловлюваннями лідерів, а потім робити з цього новину – для більшості означає писати цікаві репортажі. Але Фейсбук помирає для медіа! Експерти Research & Branding Group вияснили, що довіряють суспільно політичної інформації в Facebook 15%, а зовсім не довіряють 30% користувачів найпопулярнішої соцмережі в країні!

«Якщо намагатися виділити загальний тренд, я б сказала що в медіа нескінченна кількість коротких хайпів замість поступово наростаючих трендів», - коментує співзасновник та маркетинг-директор медіа-платформи Deadline.com.ua Олександра Стельмахова.

Ледь виживають в Україні регіональні видання. На обласному та районному рівнях практично немає конкуренції. Прогресивна частина суспільства користується Інтернет-джерелами, а це зменшує ринок читачів друкованих видань. Як результат, нові видавці не мають стимулу виходити на ринок, адже читацька аудиторія надто мала. Чому?

Причин декілька:
- Немає компетенції як робити медіа
- Немає достатньої «нішевої» аудиторії по темі
- Одна й та сама людина читає одночасно 5-10 видань

За данними НСЖУ низька купівельна спроможність аудиторії споживачів поки не дозволяє локальним ЗМІ бути повністю незалежними від влади або місцевого бізнесу. А для друкованих ЗМІ, великим навантаженням на редакцію є поліграфічні послуги, вартість паперу і вартість поширення.

За даними statista.com ринок друкованих ЗМІ в США з 1970 по 2016 скоротився з 1750 редакцій до 1300, тобто на 25% та продовжує падіння приблизно на 8% у рік. Але з 2004 по теперішній час кількість журналів зберігається приблизно на однаковому рівні.

Кількість ЗМІ в Україні перевищує показник США у 2 рази, Франції в 10 разів.

Формування нового ринку


Часи цифрової журналістики вже настали в Україні. Межі між класичними журналістами та іншими представниками суспільства, котрі поширюють інформацію, все більше стираються.

У справі Youth Initiative for Human Rights v. Serbia (2013) Європейський суд з прав людини зазначив дуже важливу річ: неурядові організації, які залучені до вирішення суспільно важливих питань, виконують роль “сторожового пса суспільства” і тому їхня діяльність є такою ж важливою, які і діяльність преси. Це твердження поширюється і на блогерів. Суд пішов ще далі і у справі Gillberg v. Sweden (2012), що було також повторено у Конвенції Ради Європи з доступу до офіційних документів, буквально зазначив наступне: “У світі Інтернету відмінності між журналістами та іншими членами суспільства швидко зникають. Не може існувати справжньої демократії без прозорості, яку громадяни можуть не лише використовувати, але й сприяти їй”.

Що ж до журналістської освіти в Україні, то є популярна думка, що факультети журналістики не можуть дати сьогодні тих знань і навичок, які потрібні для роботи у “полі”.

Журналістська освіта в Україні перебуває у хронічно поганому стані, про що свідчать результати першого дослідження «Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні» , яке ГО «Детектор медіа» провела у 2016 році, коментує користувачка ресурсу, координаторка медіа проектів ГО «Детектор медіа», старша викладачка Могилянської Школи Журналістики - Олена Демченко.

Згідно дослідження загальні тенденції стану журналістської освіти в Україні такі:
1. Високий рівень незадоволеності якістю української журналістської університетської освіти з боку переважної більшості випускників ВОЗ.
2. У багатьох ВОЗ присутня бюрократія, тиск на студентів, формалізовані стосунки по вертикалі, які негативно впливають на навчальний процес.
3. У переважній більшості ВОЗ - невідповідність університетської освіти з журналістики Болонській системі, збереження пост-радянських методів навчання.
4. Низький рівень значної кількості викладацького складу, великий відсоток дисциплін «ні про що» у багатьох ВОЗ.
5. Філологічний напрямок освіти замість журналістської.
6. Погана технічна база.
7. Брак співпраці між кафедрами в межах як України, так і інших країн.
8. Студенти більшості ВОЗ вже з 2-3 року ідуть працювати, бо не отримують відповідних практичних навичок.

Інтелект як бізнес

На практиці часто виникає потреба узгодження дій об'єднань чи людей, їхніх планів, тощо. Є випадки, коли інтереси не збігаються. У таких ситуаціях є можливість знайти найкраще рішення для поведінки учасників, зобов'язаних погоджувати дії при зіткненні інтересів. Теорія ігор та media catching все ширше проникає в практику економічних рішень і досліджень, в тому числі завдяки Deadline. Це можна розглядати як тренд, що допомагає підвищити ефективність планових і управлінських рішень. Тренд має велике значення при вирішенні завдань в промисловості, сільському господарстві, транспорті, у торгівлі, при укладанні договорів на будь-яких ієрархічних рівнях, та інших випадках. Це означає, що можна винайти оптимальні правила поведінки кожного боку, сторони, яка залучена в рішенні ситуації.

«Читач психологічно втомлюється від скандалів та інтриг в новинах в будь-яких проявах та рухається до того, щоб усамітнитися з тим контентом, який йому потрібен. А не йде потоком через усі ЗМІ напролом. При цьому читач не став багатішим, а став більш уважним. Найефективніші канали комунікацій - це ті, які не використовує конкурент, але аудиторія яких найбільше відповідає суті повідомлень для товарів чи послуг», - коментують в Deadline.

За півроку існування проекту експертами надано більше 1200 коментарів у ЗМІ. Середній час для короткого коментаря чи репортажу становить 2-3 дні.

* Для поиска производителей и дистрибьюторов, экспортеров и импортеров товаров и услуг в Украине и за рубежом - воспользуйтесь базой данных компаний "КОМПАСС Украина". Бесплатная демо-версия на www.demo.kompass.ua.
Увеличить: Як працює медіа-кетчинг. На Deadline не існує однокрокових стратегій охоплення
Увеличить: Як працює медіа-кетчинг. На Deadline не існує однокрокових стратегій охоплення
Служба новостей компании КОМПАСС Украина | Прочитано: 57 |
Справочник предприятий Украины,
стран СНГ и Европы!

Только достоверная информация!
Базы данных компаний Украины,
стран СНГ и Европы!

Электронные и онлайн справочники!

Последние новости компаний по теме

Все новости компаний...
Сайт управляется системой uCoz